16 січня – 80 років від дня народження А. Л. Качана, поета, уродженця с. Гур'ївка Новоодеського району.

Качан Анатолій Леонтійович, український дитячий письменник, культурний діяч, заслужений працівник культури України (2001), член Національної спілки письменників України (1979). Народився 16 січня 1942 року в с. Гур’ївка Новоодеського району на Миколаївщині. Після школи працював монтером радіовузла, брав участь у передачах місцевого радіомовлення. На той період припадають його перші журналістські та літературні спроби. Друкуватися почав у 1962 році. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1965). Після закінчення університету вчителював у містечку Вилкове на Одещині, служив у Криму, працював кореспондентом одеської обласної молодіжної газети «Комсомольська іскра», редактором видавництва «Маяк» в м. Одесі.

З 1971 року живе у Києві. Протягом тривалого часу очолював літературні відділи в дитячих журналах «Піонерія» (тепер «Однокласник»), «Барвінок», «Соняшник», республіканське літературне об’єднання школярів «Первоцвіт», у газеті «Вечірній Київ»  вів сторінку дитячої творчості «Кораблик», яка згодом переросла в самостійне  видання «Я Сам/Сама». 1975 року виходить у світ перша збірка письменника «Джерельце». 1982 року журналу «Піонерія» присуджено премію імені Миколи Трублаїні.

У 1995–2003 роках Анатолій Качан працював у Міністерстві інформації України та Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка. З 2004 року – голова творчого об’єднання дитячих письменників Київської організації НСПУ. Член редколегії журналу Спілки українських письменників Словаччини «Дукля» (м. Пряшів).

Своєрідність художнього світу поета – у ліричних та сюжетних творах мариністично-степової тематики, ігрових віршах. Поезія співзвучна світобаченню юних читачів, органічно споріднена з фольклором, насичена образністю, легкістю слова.

А. Качан лауреат літературних премій імені Лесі Українки (2001), імені Віктора Близнеця «Звук павутинки» (2004), імені Бориса Нечерди (2006); літературно-мистецької премії «Київ» імені Євгена Плужника (2009), приватної літературно-мистецької премії Володимира Рутківського «Джури» (2014).

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», медаллю імені А. С. Макаренка. 2008 року за підсумками Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна» нагороджений орденом «За розбудову України» ім. М. Грушевського, переможець VIIІ міжнародного літературного конкурсу творів для дітей та юнацтва «Корнійчуковська премія» у номінації «Поезія для дітей / Автори з України» (2020).

Разом зі своїм племінником О. Зубовим, міжнародним гросмейстером, багаторазовим чемпіоном м. Миколаєва з шахів, був ініціатором проведення в місті корабелів Першого в Україні (2002) та Другого (2011), турнірів шахопоезії, присвячених пам’яті М. Вінграновського.

У переліку творчих здобутків письменника – добірки поезій, що увійшли до шкільних підручників і посібників, численні публікації у зарубіжних виданнях, пісні, написані у співавторстві з відомими українськими композиторами, статті та інтерв’ю з проблем дитячої літератури.