Минулої суботи у затишній, дружній атмосфері в Центрі сучасного читання «МАРКО» Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького військова документалістка Ірина Вовк презентувала своє нове видання «Рубаки на "корчах"».

Переламні події в історії України, російсько-українську війну Ірина Вовк фіксує вже протягом останніх десяти років. Її репортажі й подкасти виходили у телевізійному й радійному ефірах. Згодом відчула необхідність ділитися наболілим з читачами на сторінках книг.
 
«Це були в більшості книжки в яких йшлося про загиблих наших воїнів. Про меморіалізацію. Окрім «Донецького аеропорту» й «Ізоляції». «Ізоляція» була про історії тих, хто був в полоні – цивільних й військових. І «Донецький аеропорт» - це, власне, про важкі події донецького аеропорту. А все решта – це про наших загиблих воїнів. Всі інші книжки», - згадує авторка.
 
Кілька тижнів тому вийшло друком дев`яте видання Ірини Вовк «Рубаки на "корчах"». Від попередніх восьми його відрізняє позитивний, життєствердний настрій. Історії вояків журналістка збирала безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Ділянки фронту постійно змінювались від півночі до півдня.
 
«Основна мета була в тому, щоб показувати немедійних людей. Приміром, ми називаємо позивний і ми одразу уявляємо собі, хто ця людина. Ми знаємо, ми бачили її на телебаченні. А тут – ті вояки, які роблять якісно свою роботу, як військові. Вояки й воячки. І про них мало хто знає», - акцентує авторка.
 
У книжці 30 історій й 38 героїв. Постійну підтримку Ірині Вовк надає Харківське видавництво «Фоліо», якому вона під час презентації висловлювала безмежну вдячність.
 
«Мала на меті поєднати, знаєте, якісь веселі історії, де вони чорним гумором сміються з дивовижних, неймовірних ситуацій з яких цивільні не дуже б посміялись. Але вони себе якось так рятують. Поруч з тим стоять історії, де волосся дибки стає тому, що ти не розумієш, як у 21 сторіччі може таке відбуватися. І з яких ситуацій вони вирулювали», - зазначає Ірина Вовк.
 
Герой «Рубаки на "корчах"» наш земляк Володимир Борисов з позивним «БМВ» на війні від самого початку.
 
«25 (лютого) нас сім автобусів з Миколаєва резервістів 36-ї бригади поїхали в сторону Маріуполя. І пішло й поїхало. Потім передали нас 53-й,
ми підсилили. Потім нас з морської піхоти перевели повністю в мотопіхоту 53-ї та поїхало. Просто, що я міняв трохи бригади, мене міняли по бригадах. Зараз у 151-й», - розповідає чоловік.
 
На зустріч з Іриною Вовк прийшли численні миколаївські поціновувачі її таланту, приїхали гості й з сусіднього Херсону.
 
«Цікаво було поспостерігати за живою мімікою авторки. Багатогранність мови напрочуд вражає. Мені дуже цікаво після зустрічі почитати. Як вона пише, як вона звучить. І тим більше герой, який зійшов з книги, сидить поруч. Це така жива бібліотека, можна поставити питання, почути відповідь», - поділилась враженнями миколаївська поліціянтка Анна Хітько.
 
«Дуже приємно, що це був наш земляк, з Миколаївщини. І його бачення того, як наші миколаївці долучаються до оборони нашої України, і оборони з перших днів. Мені це дуже зайшло. Мені дуже важливо було сьогодні, як бібліотекарці-пластунці, привести саме дітей. Наших миколаївських дітей. Для мене це дуже вкрай цінно, щоб діти послухали з перших вуст. І від військового, нашого захисника, яка ціна віддається за те, що ми можемо пластувати, жити, навчатися», - говорить бібліотекарка-пластунка Ганна Чмельова, комунікаційниця миколаївського осередку Пласту - Національної скаутської організації України.
 
Пів родини Ірини Вовк на війні. Тому до Перемоги вона продовжуватиме писати та розповідати суспільству історії українських героїв. У задумі авторки вже продовження книги «Рубаки на "корчах"».
 

 

Більше фото тут

© 2020-2024 CCL named after M.L. Kropyvnytskyi All rights reserved.
Developed by web-studio NaturalArt
To the top